ДСТУ 4454:2005 — вимоги до зберігання і транспортування нафтопродуктів: пояснюємо простими словами

Як часто потрібно зачищати резервуари? У яких ємностях можна зберігати бензин, а в яких — заборонено? Як підготувати цистерну до наливання іншого нафтопродукту? На всі ці питання відповідає національний стандарт ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання». Розповідаємо, кого він стосується і які його вимоги найважливіші на практиці.

Що це за стандарт і чи він чинний

ДСТУ 4454:2005 розроблений Українським науково-дослідним інститутом нафтопереробної промисловості «МАСМА», прийнятий наказом Держспоживстандарту від 16 вересня 2005 р. № 265 і набув чинності 1 липня 2006 року. З його введенням в Україні було скасовано радянський ГОСТ 1510-84 — за винятком вимог до нафтопродуктів, що постачаються за межі України.

Стандарт установлює вимоги до пакування нафти і нафтопродуктів у тару, визначає допустимі види тари, сховищ і транспортних засобів, правила їх готування, заповнення й маркування, а також умови транспортування і зберігання. Окремі розділи присвячені вимогам безпеки та охороні довкілля.

Кого стосується ДСТУ 4454:2005

Стандарт обов'язковий для всіх, хто працює з товарною нафтою і нафтопродуктами, включно зі скрапленими вуглеводневими газами: нафтобаз і складів пально-мастильних матеріалів, АЗС, підприємств-виробників, перевізників залізничним, автомобільним, водним транспортом і трубопроводами, а також підприємств, які зберігають палива й оливи для власних потреб — від агрохолдингів до промислових комбінатів.

Вимоги до зберігання: найважливіше з розділу 9

У чому можна зберігати

Види сховищ і тари для кожної групи нафтопродуктів визначає додаток А — велика матриця, де для кожного з 29 найменувань (від нафти й авіабензинів до бітумів і спрацьованих нафтопродуктів) позначено допустимі й заборонені варіанти. Кілька принципових правил із неї та розділу 9:

• бензини і нафти зберігають у резервуарах з плаваючим дахом, понтоном або газовою обв'язкою — залежно від умов експлуатації; без понтона і газової обв'язки допускається зберігання лише до капітального ремонту резервуара та на підприємствах тривалого зберігання;
• авіаційні бензини зберігати в резервуарах з плаваючим дахом заборонено;
• кожну марку нафти чи нафтопродукту зберігають в окремому резервуарі, захищеному від потрапляння атмосферних опадів і пилу;
• палива зберігають у металевих резервуарах із внутрішніми антикорозійними покриттями (вимога стосується резервуарів, уведених в експлуатацію після 01.01.2004);
• нафтопродукти, що застигають, — у резервуарах зі стаціонарними чи переносними засобами обігрівання;
• підтоварна вода не повинна перевищувати мінімального рівня, який забезпечує конструкція дренажного пристрою.

Періодичність зачищення резервуарів

Це питання нам ставлять найчастіше, і відповідь на нього дає пункт 9.6 стандарту. Металеві резервуари (крім резервуарів підприємств тривалого зберігання) підлягають періодичному зачищенню:

• не менше двох разів на рік — для палив для реактивних двигунів, авіаційних бензинів, авіаційних олив та їх компонентів і прямогонних бензинів; якщо на лінії закачування встановлені засоби очищення з тонкістю фільтрування не більше 40 мкм, допускається зачищати раз на рік;
• не менше одного разу на рік — для присадок до мастильних олив і олив з присадками;
• не менше одного разу на два роки — для інших олив, автомобільних бензинів, дизельних палив, парафінів та аналогічних за фізико-хімічними властивостями нафтопродуктів.

Резервуари для нафти, мазутів, моторних палив зачищають у міру необхідності, яку визначають умови збереження якості продукту і надійної експлуатації резервуара. А от відстій води і забруднення потрібно видаляти з резервуарів незалежно від графіка зачищення — не рідше одного разу на рік.

Готування резервуарів і цистерн: система умовних позначок

Найбільш «інженерна» частина стандарту — додаток Б з таблицями готування залізничних і автомобільних цистерн (таблиця Б.1) та резервуарів і наливних суден (таблиця Б.2). Логіка така: на перетині «що було злито» і «що наливатимемо» стоїть код операції від 0 до 5, де 0 — наливання заборонено взагалі, 1 — потрібно видалити залишок, промити нафтовим розчинником, гарячою водою під тиском або мийною речовиною (чи пропарити) і просушити котел, а 4 і 5 — зачищання не вимагається за умови, що залишок не перевищує визначеної величини.

Наприклад, використовувати залізничні цистерни з трафаретом «Бензин» для транспортування нафти, олив, мазуту, моторного палива і бітуму заборонено в принципі. А цистерни для авіаційних нафтопродуктів без супровідних документів на попередній вантаж узагалі не допускають до наливання.

Транспортування і паспорт якості

З розділу 8 варто запам'ятати кілька вимог, порушення яких трапляються найчастіше: наливати нафтопродукти вільно падаючим струменем заборонено; температура нафти під час наливання не повинна перевищувати 30 °C; із цистерн продукт має бути злитий повністю — для цистерн без нижнього зливного пристрою допускається залишок не більше 1 см за вимірюванням під ковпаком; нафтопродукти наливають лише в цистерни, звільнені від води.

Кожну партію нафтопродукту супроводжує документ про якість (паспорт якості). Додаток В визначає його обов'язковий склад: назва і марка продукту, товарний знак виробника, дата виготовлення, позначення нормативного документа, показники якості з нормами та результатами випробовувань, методи випробовувань, підпис начальника ВТК або керівника лабораторії і штампи. Форма паспорта якості деталізована також в Інструкції № 281/171/578/155 — про неї ми розповідаємо в розділі нормативних документів.

Як виконати вимоги ДСТУ 4454:2005 без зупинки роботи

Компанія «Бондсервіс» з 2001 року допомагає нафтобазам, складам ПММ і АЗС дотримуватись вимог стандарту: виконуємо зачищення резервуарів усіх типів з оформленням актів, дегазацію та підготовку до ремонту й діагностування, технічне обстеження і калібрування резервуарів, консультуємо з питань обліку та якості нафтопродуктів. Роботи проводимо з дотриманням вимог безпеки розділу 4 стандарту — з навченим персоналом, засобами захисту та контролем повітря робочої зони.

Поширені запитання

Чи чинний ДСТУ 4454:2005 сьогодні?

Так, стандарт чинний від 1 липня 2006 року. Саме він замінив в Україні ГОСТ 1510-84.

Як часто треба зачищати резервуари з дизельним паливом?

Не рідше одного разу на два роки, а відстій води і забруднення видаляти щороку. Для авіаційних палив вимоги значно жорсткіші — двічі на рік.

Чи можна зберігати різні марки палива в одному резервуарі по черзі?

Можна лише після готування резервуара відповідно до таблиці Б.2 стандарту: для більшості комбінацій це видалення залишку, промивання і просушування, а деякі комбінації заборонені взагалі.

Де взяти повний текст ДСТУ 4454:2005?

Офіційне видання розповсюджує ДП «УкрНДНЦ» через національний фонд нормативних документів і магазин стандартів. Публікувати повний текст стандарту у вільному доступі закон не дозволяє.