БОНДСЕРВІС

1. Цілі та методи зачищення

Зачищення резервуарів – технологічний процес очищення внутрішніх поверхонь резервуарів від залишків нафтопродукту чи іншого вмісту. Зачищення резервуарів від залишків продуктів, що зберігаються, є невід'ємною частиною технологічного процесу функціонування резервуарного парку.

Металеві резервуари підлягають :

періодичному зачищенню;
зачищенню за необхідності зміни сорту продукту, що зберігається,
звільнення від пірофорних відкладень, високов'язких опадів з наявністю мінеральних забруднень, іржі та води,
чергових та позачергових ремонтів,
проведення комплексної дефектоскопії
та інших експлуатаційних причин.

1.2 Відповідно до вимог Законодавства України (ДСТУ 4454-2005) встановлено такі терміни періодичного зачищення:

- не менше двох разів на рік - для палива для реактивних двигунів, авіаційних бензинів, авіаційних масел та їх компонентів, прямогонних бензинів. За наявності на лінії закачування засобів очищення з тонкістю фільтрації не більше 40 мкм допускається зачищати резервуари не менше одного разу на рік;

- не менше одного разу на рік - для присадок до мастил та масел з присадками;

- не менше одного разу на 2 роки - для решти олій, автомобільних бензинів, дизельних палив, парафінів та аналогічних за фізико-хімічними властивостями нафтопродуктів.

Металеві та залізобетонні резервуари для нафти, мазутів, моторних палив та аналогічних за фізико-хімічними властивостями нафтопродуктів слід зачищати в міру необхідності, що визначається умовами збереження їхньої якості, надійної експлуатації резервуарів та обладнання.

1.3 Залежно від призначення зачищення висуваються різні вимоги до чистоти внутрішньої поверхні та газового простору резервуара. Обсяг виконуваних робіт під час зачищення залежить від її мети.

Періодичне зачищення резервуара за ДСТУ 4454-2005, зачищення для зміни виду продукту та нівелювання днища належать до робіт з технічного обслуговування резервуара. Зачищення резервуару для повного технічного обстеження, підготовки його до вогневих (ремонтних) робіт належать до робіт з поточного чи капітального ремонту резервуару.

1.4 Періодичне зачищення може бути скороченим та повним залежно від передбачуваних робіт після завершення процесу зачищення резервуара та має забезпечити пожежну безпеку та санітарні умови праці.

1.5 Зачищення в повному обсязі необхідне при подальшому виконанні робіт у резервуарі із застосуванням відкритого вогню, тривалому перебування працівників усередині резервуару, градуюванні, дефектоскопії, а також перед наливом окремих сортів палива.

1.6 Скорочений обсяг зачищення застосовується у випадках, коли не потрібне перебування працівників у резервуарі або короткочасного перебування.

1.7 Резервуари підземні, що експлуатуються на зберіганні високов'язких нафтопродуктів (мазути, олії, моторне паливо та ін.), зачищаються при необхідності, що визначається терміном ремонту та умовами збереження якості.

2. Організація робіт із зачищення

2.1 Зачищення резервуарів від залишків нафтопродуктів та нафти відноситься до газонебезпечних робіт, тому організація, підготовка та проведення цієї роботи виконується з урахуванням вимог нормативно-правових документів:

- Інструкції з контролю якості нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України;

- Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України;

- ДСТУ 4454 – 2005 «Нафта та нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання»

- правил технічної експлуатації резервуарів та інструкцій щодо їх ремонту;

- типової інструкції щодо організації безпечного проведення газонебезпечних робіт НПАОП 0.00-5.11-85

- ДСТУ ГОСТ 21046:2019 «Нафтопродукти відпрацьовані».

2.2 Дотримання вимог вищезгаданих керівних документів забезпечує безпечні умови праці, як під час операцій зачищення резервуара від нафтопродуктів, і під час проведення ремонтних робіт.

2.3 На період робіт із зачищення резервуару наказом підприємства призначаються відповідальні за підготовку та проведення зачищення резервуарів з метою:

- керівництва та забезпечення безпечних умов праці, якщо зачищення виконується експлуатуючою організацією;

- контролю за дотриманням вимог промислової безпеки на об'єкті та вирішення організаційних питань при залученні до зачищення спеціалізованої організації.

2.4. До робіт із зачищення резервуарів допускаються працівники чоловічої статі, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, придатні за станом здоров'я до виконання цих робіт, перевірили знання вимог охорони праці, всі види інструктажів і знають технологію зачищення.

Проведення робіт оформляється нарядом-допуском.

Наряд-допуск бажано доповнити схемою обв'язування та встановлення обладнання (викачування залишку, промивання, дегазація, видалення продуктів зачищення тощо). Розроблена документація узгоджується з начальником пожежної охорони підприємства, інженером з ОТ ТБ та ПБ та затверджується головним інженером підприємства.

2.5 Підготовку резервуара до зачищення виконує підрозділ підприємства, що експлуатує даний об'єкт, а зачищення резервуара, збирання та утилізацію продуктів зачищення доручається спеціалізованій бригаді цього підприємства або стороннього акредитованого (що має дозвільні документи на проведення таких робіт) підприємства за договором. Під час проведення робіт власними силами члени зачистної бригади мають пройти навчання в акредитованій у системі Держгірпромнагляду України організації.

Виконувати роботи із зачищення резервуара слід бригадою виконавців у складі не менше двох осіб (працюючий та спостерігач). Члени бригади повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям, інструментом, пристроями та допоміжними матеріалами.

3. Особи, відповідальні за проведення робіт

.1 Головний інженер (технічний керівник підприємства) та інженер з охорони праці підприємства несуть відповідальність за організацію та безпеку робіт із зачищення резервуарів, а там, де ці посади не передбачені, - роботодавець або особа, яка призначається наказом (з числа фахівців).

3.2 Начальник цеху чи підрозділу, у складі якого знаходиться резервуарний парк, зобов'язаний:

- організувати розробку заходів щодо підготовки та безпечного проведення зачистних робіт та забезпечити контроль їх виконання;

- призначити відповідального за підготовку та проведення робіт;

- у разі виконання зачисних робіт власними силами підприємства - спільно з відповідальним за підготовку проведення роботи визначати засоби індивідуального захисту, склад виконавців та встановлювати режим роботи (тривалість перебування у засобах захисту, перерв у роботі, періодичність відбору проб повітря тощо).

3.3 Відповідальний за підготовку та проведення робіт несе відповідальність за правильність та надійність відключення резервуару та відглушення трубопроводів та виконання заходів безпеки, передбачених у наряді-допуску, за правильність та повноту вжитих заходів безпеки, за достатню кваліфікацію осіб, призначених виконавцями, за повноту та якість їх виконання; заходів безпеки.

У разі виконання зачистних робіт власними силами підприємства відповідальний за підготовку та проведення робіт має пройти підготовку (підвищення кваліфікації) в акредитованій організації Держгірпромнагляду України.

Відповідальний за підготовку та проведення робіт зобов'язаний:

- розпочинати роботу лише за погодженням з начальником підрозділу;

- забезпечувати послідовність та повноту виконання заходів, передбачених у наряді-допуску;

- забезпечувати проведення аналізу повітряного середовища після виконання підготовчих заходів;

- перевірити у виконавців наявність та справність засобів індивідуального захисту, інструменту та пристроїв, їх відповідність характеру виконуваних робіт;

- проводити інструктаж виконавців про правила безпечного ведення робіт та порядок евакуації потерпілого з небезпечної зони;

- повідомляти про готовність резервуара та виконавців до виконання робіт службі техніки безпеки;

- вживати заходів, що виключають допуск на місце проведення робіт осіб, які не зайняті її виконанням;

- у разі виникнення небезпеки або погіршення самопочуття виконавців негайно припиняти виконання робіт, повідомити про це начальника цеху та вжити необхідних заходів щодо забезпечення безпеки робіт;

- по закінченні роботи перевірити повноту та якість виконаної роботи та закривати наряд-допуск.

4. Технологічний процес зачищення

4.1 Технологічний процес визначає принципову схему обв'язування обладнання, послідовність проведення операцій зачищення резервуару від залишків нафтопродукту залежно від таких факторів:

- типу та розмірів резервуара (вертикальні, горизонтальні, з понтоном або без понтону);

- фізико-хімічних властивостей нафтопродукту (в'язкість, пожежо- та вибухонебезпечність);

- кількість донного осаду;

- цілі зачищення.

4.2 Склад та послідовність технологічних операцій зачищення :

- підготовчі роботи

- дегазація резервуару

- відкачка, видалення технологічного залишку

- доведення поверхонь до необхідної чистоти

- контроль якості зачистки

- утилізація продуктів зачищення.

4.3 Підготовчі роботи

Під час підготовки резервуара до зачищення проводиться:

4.3.1. Викачування технологічного залишку товарного нафтопродукту до мінімального рівня (до «прохоплення» насоса) по зачистній лінії у вільний резервуар.

4.3.2 Відключення резервуару від трубопроводів, встановлення необхідних заглушок на системах трубопроводів виконання заходів безпеки, передбачених у наряді-допуску.

4.3.3 Визначається кількість залишку, відбирається проба, визначається обсяг зачисних робіт.

4.3.4 Проводиться інструктаж працівників з безпечних методів проведення зачисних робіт, пожежної безпеки, надання першої допомоги постраждалому працівникові, за специфічними особливостями резервуара та характерними небезпеками, які можуть виникнути під час проведення робіт.

4.3.5 Перевіряється справність під'їзних шляхів, наявність засобів пожежогасіння, заземлення резервуару.

4.3.6 За наявності в резервуарі системи підігріву (місцевий, стаціонарний або гарячеструменевий) труби паропідігрівача очищаються від нафтопродукту та перевіряється їх справність.

4.3.7. Оформляється акт про готовність резервуара до проведення зачищення.

4.3.8 Уточнюється обсяг робіт та технологічний процес зачищення за кількістю, розташуванням та основними показниками (в'язкість, вміст механічних домішок, щільність, температура застигання та спалаху парів) залишку нафтопродукту.

4.4 Дегазація резервуару

У практиці застосовуються такі методи дегазації та флегматизації вільного простору резервуару для забезпечення вибухобезпечного стану:

- Зниження концентрації парів нафтопродукту заміщенням вільного простору чистим повітрям;

- Заповнення ємності водою;

- Зниження вмісту кисню в атмосфері резервуару заповненням (флегматизація) інертними газами.

Зниження вмісту парів нафтопродукту здійснюється природною, примусовою вентиляцією чи пропарюванням резервуара.

Метод дегазації резервуарів наливом води застосовується лише в окремих випадках для підземних та заглиблених резервуарів через велику витрату води та необхідність її подальшого очищення від нафтопродукту.

4.4.1 Природна вентиляція проводиться за швидкості вітру не менше 1 м/с.

Відкриваються верхні кришки люків, для інтенсифікації вентилювання на люки встановлюються дефлектори. При цьому важча (порівняно з повітрям) суміш витікає з резервуара в атмосферу, а легше і чистіше атмосферне повітря входить у резервуар. Чисте атмосферне повітря входить до резервуару через люки на покрівлі. Природна вентиляція ефективніша у високих вертикальних резервуарах.

Після проходження області займання (концентрація парів нафтопродукту в резервуарі нижче НКПРП) відкриваються нижні люки-лази та концентрація парів нафтопродукту доводиться до 2 г/м3.

4.4.2 Примусова вентиляція пароповітряного простору резервуара здійснюється вентиляторами іскробезпечного виконання з електричними двигунами вибухозахищеного виконання та пароежекторами.

Тривалість дегазації визначається аналізами проб пароповітряного середовища, що відбираються не ближче 2 м від відкритих нижніх люків, на відстані 2 м від стінки резервуару, на висоті 0,1 м від днища.

4.4.3 Флегматизація резервуару інертними газами

Найбільш широке застосування отримали способи заповнення ємностей інертними газами, в якості яких можуть бути використані скраплений азот, азот мембранного поділу, стиснений азот або охолоджені відпрацьовані димові гази (двигуни, котельні установки, спеціальні генератори газу).

5. Регенерація продуктів зачищення

5.1 Склад продукту зачищення

Залежно від технологічної операції можуть утворюватися такі продукти зачищення:

- суміш розігрітого та розрідженого залишку з товарним паливом, використаним для цих цілей (надалі "розріджений" залишок);

- водонафтова емульсія, що утворилася при розмиві залишку нафтопродукту водою;

- промивна вода, що містить емульгований нафтопродукт, від 600 до 1500 мг/л;

- промивна вода, що містить розчинений бензин від 110 до 340 мг/л;

- ТМС, що містить від 25 до 100 г/л емульгованого нафтопродукту;

- тверді продукти зачищення (ТПЗ) - мул, іржа, пісок і т.д., що містять високомолекулярні вуглеводні (парафін, асфальто-смолисті та ін речовини).

5.2 Регенерація та утилізація продуктів зачищення

5.2.1 Розріджений залишок разом із товарним паливом відкачується в ємності підприємства (обробний або спеціально виділений резервуар) і після статичного відстою може бути використаний за прямим призначенням. При необхідності виробляють термовідстій за температури 55-60°С.

5.2.2 Легкорухлива маса, що складається з води (80 %) і нафтопродукту (20 %), спочатку відкачується в обробний резервуар або в відстійник або в спеціально виділену ємність, де поділяється на дві фази - нафтопродукт, що відстоявся (виплив), і воду. Нафтопродукт може містити емульговану воду від 5 до 50 мас.

Настояний нафтопродукт викачується в збірник обводненого нафтопродукту і піддається термовідстою при температурі 65-70°С. Час відстою 10-12 годин.

6.Контроль якості зачищення

6.1 Вимоги до чистоти поверхонь та атмосфери резервуарів

Чистота внутрішніх поверхонь та стан атмосфери резервуара після закінчення процесу обробки оцінюється залежно від призначення очищення.

Вимоги до ступеня підготовки ємності при зміні нафтопродукту регламентуються ДСТУ 4454-2005.

6.2 Особливі вимоги до чистоти поверхонь під час підготовки резервуара до дефектоскопії

При підготовці резервуара до обстеження та дефектоскопії чистота поверхонь повинна відповідати таким вимогам:

- аналогічним, як і проведення ремонтних робіт з відкритим вогнем;

- спеціальних інструкцій, що регламентують порядок проведення діагностування сталевих резервуарів для зберігання нафти та нафтопродуктів.

6.3 Вимоги щодо підготовки резервуара до ремонту

При підготовці резервуара для ремонтних робіт із застосуванням відкритого вогню незалежно від нафтопродукту чистота поверхонь повинна унеможливлювати загоряння всередині резервуара. Утримання пари вуглеводнів та ТЕС має бути в межах ГДК повітря робочої зони.

Чистота очищення поверхонь від нафтопродукту оцінюється комісією візуально та за результатами лабораторного аналізу проб повітря з атмосфери резервуару. У комісії з прийому очищеного резервуару беруть участь:

- представник технічної служби підприємства (головний інженер або начальник цеху);

- відповідальний за підготовку та проведення робіт;

- представник стороннього підприємства, яке виконувало роботи із зачищення згідно з договором;

- представник відділу ОТТБ та ПБ.

7. Вимоги пожежної безпеки

7.1 Під час проведення робіт із зачищення резервуарів від залишків нафтопродуктів потрібне дотримання вимог безпеки, передбачених у Типовій інструкції з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на підприємствах нафтопродуктозабезпечення.

7.2 Забезпечення пожежної безпеки робіт усередині резервуару повинно забезпечуватись:

- контролем складу повітряного середовища;

- проведенням дегазації або флегматизації газового простору;

- застосуванням електроприводів обладнання вибухозахищеного виконання;

- контролем електризації технологічних операцій та спеціальних захисних засобів.

- застосуванням обладнання, що розміщується в газонебезпечній зоні, виготовленого з кольорових металів та матеріалів, що не утворюють іскор під час ударів по металевих конструкціях.

7.3 З Метою пожежної безпеки при зачищенні резервуарів, особливо з-під нафтопродуктів з температурою спалаху парів нижче 60°С, необхідно дотримуватись наступних заходів безпеки:

- резервуар має бути заземлений;

- кришки люків при підігріві залишків нафтопродуктів повинні бути закриті, а за наявності отворів, зазорів повинні бути ущільнені кошмою;

- викачування продуктів зачищення боржка проводитися закритим способом із застосуванням ущільнень (кошма, брезент) зазорів між горловиною люків та всмоктувальних приймачів, труб, шлангів, що встановлюються в резервуар;

- обладнання (мийні машинки, труби, пароежектори) та пристрої, що застосовуються при зачистці резервуарів, повинні бути сертифіковані в установленому порядку та виготовлені з матеріалів, що не утворюють іскри при ударі об сталеві предмети резервуара та його обладнання;

- мийні машинки, пароежектори мають бути заземлені до корпусу резервуара;

- система пожежогасіння резервуара повинна бути в технічно справному стані;

- до досягнення безпечного стану атмосфери резервуару не допускати великих швидкостей витікання пари, інертного газу (понад 10 м/с) у її атмосферу, обмежуючи цим утворення статичної електрики;

- процес промивки резервуару повинен проходити при постійному вмісті кисню не більше 5-6% або пари нафтопродуктів не вище 5% НКПРП;

- живлення для електродвигунів насосів повинно подаватися кабелем, що спеціально прокладається для цих цілей відповідно до вимог ПУЕ;

- резервуари, відстійники та інші ємності з нафтопродуктом, водою для промивання повинні бути встановлені на відстані не ближче 20 м від джерел відкритого вогню;

- дихальні та запобіжні клапани резервуара повинні бути у технічно справному стані;

- все обладнання, яке використовується на зачистних роботах, слід підтримувати у технічно справному стані; витоку продуктів промивки не допускаються;

- як переносне джерело світла повинні використовуватися світильники у вибухозахищеному виконанні напругою не більше 12 вольт;

7.4 Заходи, які вживаються проти можливого руйнування конструкції:

- при створенні тиску в резервуарі необхідно враховувати додатковий тиск, що утворюється за рахунок розширення температурного пароповітряного середовища;

- при охолодженні резервуара необхідно враховувати додаткове зниження тиску всередині нього.

7.5 Відбір проб та визначення концентрацій контрольованих параметрів повинен проводитись фахівцями лабораторії підприємства; результати аналізів заносяться до журналу.

7.6 Забороняється доступ робітників усередину резервуару за наявності в газовому просторі вибухонебезпечних концентрацій парів нафтопродукту.

7.7 Робітники, які не пройшли спеціальної підготовки та інструктажу, до ведення робіт не допускаються.

7.8 Під час проведення передремонтної підготовки (зачищення) резервуара біля місця проведення робіт мають бути такі сертифіковані засоби пожежогасіння:

- пожежна автоцистерна чи мотопомпа;

- кошма, повстяне або азбестове полотно (4 шт.);

- вогнегасники порошкові ОП-5 (2 шт.), Пінні ОП-10 (2 шт.), Вуглекислотні ОУ-5 (2 шт.);

- лопати (2 шт.);

- ящик із піском.

7.9 Вибухобезпечність процесу струминного миття резервуара повинна забезпечуватися шляхом застосування антистатичного технічного миючого засобу, електростатично безпечним технологічним режимом, контролю рівня небезпеки статичної електрики та (або) попередньої дегазації резервуара.

7.10 У процесі виконання робіт всередині резервуару (монтаж мийного обладнання, ручне зачищення, вогневі та ремонтні роботи, антикорозійний захист тощо) повинна проводитись примусова вентиляція газового простору.

7.11 Для збору можливих аварійних проток нафтопродукту та збору продуктів зачищення на місці виконання робіт повинен бути сертифікований сорбент.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

8.1 У технологічному процесі повинні використовуватися багатоступінчасті системи очищення води (каскадний відстійник) на базі комбінованих операцій (флотація, відстій), конструктивних рішень, що забезпечують виключення безпосереднього контакту нафтопродукту з атмосферою, ґрунтом; закрите виконання ємностей для уловлених нафтопродуктів, оборотна система використання промивної води, контроль якості очищення (регенерація) нафтопродуктів, що відмиваються.

8.2 Повинен забезпечуватись контроль стану технологічного обладнання, не допускаючи випадків витоку тощо.

8.3 Дегазація резервуарів з-під світлих нафтопродуктів повинна починатися лише після видалення залишку нафтопродукту з резервуару.

8.4 Повинне бути передбачене відведення води, забрудненої нафтопродуктами, в каналізацію та на очисні споруди. Збір забруднених обтиральних матеріалів (тирса, ганчір'я тощо) з метою передачі їх на утилізацію в установленому порядку.

Що треба знати про зачищення резервуарів